|
|
|
|
|
|
18.03.2008 : Вийшов у світ новий літературно-мистецький портал ЗАХІД-СХІД zahid-shid.net |
30.07.2007 : У часописі "Нова проза" (том 6) опубліковані новели "Сліпий" та "Апельсини для Зосі" (с.88-107) |
11.07.2007 : Фото з презентації книги "Нарікаю іменем" у Львові |
10.07.2007 : Стаття "Символ і символізм. І.Франко та слов‘янські контексти. " |
26.04.2007 : Надрукована моя поезія у журналі "Ї" № 46 / 2007 "Культ молодості" |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
****** |
У тиші шепочеться дощ,
Наспівує тиху молитву.
Комусь - три хвилини жити.
І рівно півкроку до неба.
Пробач мені, прошу пробач.
Я знала напам"ять ці кроки.
Але розгубилась до крику,
Затиснувши в серці плач.
|
****** |
Над містом сьогодні дощ -
Там є Ти.
Поміж безвістю площ
Сумних
Я будую мости.
Брудом списані сни
Розтинають плащі.
Я зникаю у них
Самих,
Розчиняюсь вночі.
Позриваю вінки
З позолот ліхтарів
Я боюся, щоб Ти
На вогні
Не згорів.
Ще тримається лист
На пожовклій руці.
Градом котиться дощ
По щоці.
|
****** |
До пари розбий і цю чарку,
Нехай вона впаде на сходи.
І серцем, найменшеньку скалку,
Відчую на дотик.
Жалкую, мій смутку, жалкую,
За тим божевільним акордом,
Над прірвою де балансую -
Між білим і чорним.
|
****** |
Ти будеш мене чекати
У відблиску літнього сонця,
Бо саме тоді твоєю
Горнулась до твого серця.
Ти будеш мене чекати
І навіть якщо не схочеш,
І навіть якщо не знатимеш,
Я буду в твоїх долонях.
Ти зможеш мене чекати
І навіть думками з іншою,
І навіть із самою ніжною
На дотик мене відчувати.
Ти будеш мене чекати...
|
****** |
Ти не вважай,
Що час такий мізерний -
Це кошеня з очима німфи.
Ще може завтра
Будеш ти великим,
Ще може завтра Бог
Прийде на поміч.
Твоє чекання -
Відчайдушна сповідь,
Щоб не збагнути
Власного мовчання.
Але вважай,
Що завтра будеш іншим.
І за слова, до болю необачні,
Твою відвертість
Спишуть на невдячність.
|
****** |
Завтра - ми будемо іншими.
Завтра - нас може небути.
Тільки приходити першими
Інші учитимуть люди.
Фініші, старти, дистанції,
Ще до сих пір не осягнені,
Будуть, як дегустації,
Більш модернової фальші.
Ми ж - задоволені, впевнені.
Й так же класично приречені
Мати з народження метрики,
Що нас життям забезпечили.
|
****** |
У дзбанку неба першої зорі
Перебродили вечір та світанок.
І клав туман на лапища свої,
П"янкого сну невидимого, ранок.
Я замалюю день, як білу ніч,
Як дрімоту осіннього достою.
Бо це творіння - вартості сторіч.
Бо це творіння не дає спокою.
Залишмо кілька згадок для історії.
Залишмо кілька згадок жартома,
Щоб закрутилась вальсом Меланхолії
Тендітна панночка зима.
І те, що небо черпає долонями
Свою печаль на світ старого дня,
Я замалюю срібними підковами
Під ходою космічного коня.
|
****** |
На Захід моя молитва,
Моя молитва на Схід.
Прощатися треба безслівно,
Щоб вірити у прихід...
|
|
|
|
|
|